28 березня у міській науковій бібліотеці імені Д. Чижевського відбулася презентація книжки «Винниченківський меридіан». На цей захід була запрошена вчитель нашої школи Болюк Оксана Григорівна, яка була учасником цього проекту. Проспект містить коментарі літературознавців, відгуки освітян, журналістів щодо значимості опублікованих книг першого циклу «Стилета й стилоса трьох степовиків», присвяченого життю і творчості Володимира Винниченка.

Під час свого виступу Оксана Григорівна наголосила на тому, що непересічна особистість письменника, громадського і політичного діячів показана у досить широкому спектрі проблемі, де переплітається особисте і соціальне, національне і загальнолюдське, народне й філософське, а це, в свою чергу, відповідає нонконформізму Винниченка.

Високо оцінили значення книжок як національних культурних здобутків автори проекту С. Колісник, Т. Яровенко, провідні науковці Г. Клочек, С. Михида, В.Дмитрук та ін.

 Розвідка чи, за визначенням автора- упорядника Тетяни Яровенко, дайджест- конспект життя і творчості нашого ви­датного земляка Володимира Винниченка містить збірку матеріалів кіровоградських науковців, провідних педагогів. Особливо цікаво, що непересічна особистість пись­менника, громадського і політичного діяча показана у досить широкому спектрі про­блем, де переплітаються особисте й соці­альне, національне й загальнолюдське, народне й філософське. Саме таке - синтетичне, всебічне сприйняття дійсності, характерне для визначних постатей, відповідає нонконформізму Винниченка.

У книжці, зокрема, наголошується, що С. Колісник вважає стра­тегічною помилкою вивчення оповідання «Федько-халамидник» у 6-му класі. Не можу з цим не погодитися, адже школярі цього віку спрощено сприймають твір на рівні «добро-зло», при цьому втрачається багато пси­

хологічних сприйняттєвих нюансів. Вважаю, що подібна ситуація іс і з твором Івана Франка «Захар Беркут», у якому школярі середнього шкільного віку більше цікавляться сюжетною лінією, в той час як ідея про ідеального державного діяча залишається дещо завуальованою. До­казом того, що дайджест-конспект подає полярні думки, є вміщена на стор. 138-139 думка О. Третяк про те, що творчість В. Винниченка дуже доречна для вивчення в молодшій школі, тому що приникнута оптиміс­тичною вірою в маленьку людину.

Перший із системи уроків у 6-му класі вчителя О. Нетребенко (гімназія № 9 Кіровоградської міської ради) спрямований також на показ автобіографічних рис в оповіданні В. Винниченка «Федько-халамидник», його підсумком є складання порівняльної таблиці відомостей про автора та персонажа. Це допоможе учням більш розгорнуто зрозуміти і сам об­раз, і постать письменника.

«Психологія натовпу у творчості В. Винниченка» - це назва вмі­щеної у книжці статті-інтермедії Григорія Клочека. Тема, без сумніву, важлива як і в конкретному застосуванні-прив’язці до творчості пись­менника, так і в національному та загальнолюдському аспекті. У пода­ному авторському уроці «Володимир Винниченко «Салдатики!»: роль особистості в історії», продовжуючи тему психології натовпу, зазначено, що влада зіштовхнула між собою дві сили — селян і солдатів, поставивши на чолі останніх юнака. Висновок: переможців у двобої валка-солдати немає, а такі події були початком наступних трагедій. Ще одна позиція- погляд щодо зазначеного твору вбачається у комбінованому уроці «Як на­роджується лідер» від О. Голик (ЗШ № 20 Кіровоградської міської ради), в якому підсумовується, що автор будує конфлікт на протистоянні соці­альних контрастів, на неможливості вирішення його мирним шляхом.

Незважаючи на позитивні сторони книги, можемо відзначити певні недоліки. Книжка не містить ілюстрацій картин митця, які б до­повнювали образ письменника (ілюстративний матеріал у кількості близько 100 репродукцій розміщено в трьох томах монографічного блоку - авт. проекту). Мені ж прикро, що невеликий формат відгуку не вмістив усіх авторів, за що зарані прошу вибачення. А закінчити хочу словами науковця, який був одним із тих, хто повернув свого часу Ви­нниченка на Україну, Володимира Панченка, вміщеними на останніх сто­рінках розвідки: «Він був мрійником і видатним письменником - за всіх «перепадів рівнів» у його творчості».

 Урок у 10 класі

ПЕРЕРВА НА УРОК-ТАНДЕМ «ПСИХОЛОГІЗМ ХАРАКТЕРІВ ПЕРШОГО ПЕРІОДУ ТВОРЧОСТІ В. ВИННИЧЕНКА»

І урок

«ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО «САЛДАТИКИ!»:

РОЛЬ ОСОБИСТОСТІ В ІСТОРІЇ УРОК У 10 КЛАСІ від О. Болюк

(спеціалізована ЗШ № 6 Кіровоградської міської ради)

 Замість передмови або методичні рекомендації щодо

проведення уроку

 Постать нашого земляка — уродженця Єлисаветграда Володи­мира Винниченка-знакова: він належить до особистостей, що знаходять­ся над часом і простором. Переосмислення та інтерпретація його творів буде відбуватися постійно, тому що геніальності такого масштабу завж­ди переростають власну епоху та націлені в майбуття. Урок літератури рідною краю, як і вивчення творчості митця в інших регіонах України, доцільно почати з демонстрації старих фотографій міста Єлисаветграда тієї епохи, яких, до речі, учні познаходили безліч у мережі Internet. Це відтворить той простір, де виростав і формувався юний Володимир Винниченко. Дозволить зробити акцент на формуванні характеру пись­менника, який відображено в образі Федька-халамидника.

Проблемою, що винесена в тему уроку за твором В. Винни­ченка «Салдатики!», є роль особистості в історії. Тому можна залучити учнів до підготовчої роботи - роздрукувати портрети особистостей, які, на їхню (учнів) думку, мали великий вплив на світову історію. У подаль­шому ці постаті порівняні з образом головного героя - Явгуха; окресли­ти схоже та відмінне, зауваживши при цьому, шо даний персонаж - це збірний образ народних діячів тієї непростої, багато в чому вирішальної епохи. Та й у біографії Винниченка є момент, коли він у 1902 році про­пагував серед київського пролетаріату, потім був вимушений емігрувати до Галичини.

Урок пропоную побудувати у формі занурення в психологію головного героя як такого, шо формує в собі якості лідера; дослідити

за текстом оповідання моменти перетворення пересічної особистості в людину, яка змогла повести за собою інших. Звісно, не оминаючи при цьому художніх деталей, кольористики, показових описових конструк­цій, метафор, тощо.

Слід наголосити також на існуванні двох часових просторів, які органічно переходять один в одного, об’єднуючись і створюючи один реальний у творі час.

Кульмінацією оповідання є психологічний двобій Явтух - Офіцерик. Разом з учнями, добираючи цитати з тексту, складається порівняльна таблиця до характеристики цих персонажів. При цьому слід звернути увагу на такий момент: зрозуміло, що Явтух виступає за своє, рідне, за долю односельців, а хто такий молоденький офіцерик? Це недавній випускник військового училища, юнак, що виховувався в ненависті до українців і складав присягу .цареві. Отже, бачимо, що влада зіштовхнула між собою дві сили - селян та солдатів, поставивши на чолі останніх юнака. Тому робимо висновок, що переможців у двобої валка- солдати немає... Адже ці події були тільки початком трагедій, які розгор­нулися згодом на теренах колишньої Російської імперії. Це оповідання дає відповіді на багато питань з драматичної історії нашої держави.

Підсумком уроку буде перелік рис, що складають новатор­ство митця. Це і новаторство стилю (зміна часових просторів тво­ру), психологізм зображення персонажів, підсилена кольористика, асоціативність образів-символів.

Тема: Урок літератури рідного краю. Володимир Винниченко «Салдатики!» Роль особистості в історії.

Мета: показати художній та політичний талант нашого земляка В. Винниченка; дослідити на прикладі оповідання «Салдатики!» особ­ливості художнього стилю письменника; зробити висновок про роль особистості у вирі історичних подій; побачити, як розкривається у творі проблема психології лідерства та політичні й соціальні передумови по­валення уряду в самодержавній Росії, до складу якої входила й Україна.

Метод: бесіда, робота з текстом, аналітичні дослідження, компаративні зіставлення, ілюстративний матеріал з мережі Internet.

 Хід уроку:

1. I.Організаційний момент.
2. II.Оголошення теми, мети уроку.

III.            Актуалізація опорних знань учнів.

Вступна бесіда.

• Яких ви знаєте письменників та поетів Кіровоградщини?
• Хто з цих митців походить саме з нашого міста?

IV Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

• В.К.Винниченко й наше місто. Життєвий і творчий шлях пись­менника.

16 липня (28 за н. ст.) 1880 року в місті Єлисаветграді в родині селянина-землевласника Кирила Винниченка і хазяйки постоялого двору Явдохи Павленко народився син Володимир. Ще у народній школі Вин­ниченко виявив неабиякі здібності до навчання, і вчителька переконала батьків продовжити освіту дитини. Незважаючи на матеріальні нестатки, вони віддали Володимира до Єлисаветградської гімназії.

Гімназійні вчителі та учні зустріли малого українця насмішками. Його українська вимова, бідний одяг викликали ворожість. Разом з тим для нього самого чіткіше окреслилося, що світ ділиться на бідних і ба­гатих, мова - на панську та мужицьку. Це викликало протест у хлопчика - дійову реакцію (саме гака особистість описана в оповіданні «Федько- халамидник»): були й бійки з учнями, й розбивання шибок у вчителів.

У старших класах Винниченко бере участь у революційній ор­ганізації, пише поему, за яку одержує тиждень «карцеру», його виклю­чають із гімназії.

Екстерном він закінчує уже Златопільську гімназію.

1901 рік - вступає на юридичний факультет Київського університету.

1902 рік - у місячнику «Киевская Старина» виходить повість «Сила і краса». Пропагує революційні ідеї серед київського пролетаріату (оповідання «Салдатики!»!), потім емігрує до Галичини.

1903 рік - на кордоні заарештований за перевезення революційної літератури, з тюрми звільнила перша російська революція у 1905 році.

1917 рік - переїзд на Україну з Москви: Голова генерального секретаріату Центральної Ради.

1918 рік - повстання проти гетьмана Скоропадського й німецької окупації. Разом з Симоном Петлюрою очолює новий уряд-Директорію.

1919 рік - виїзд за кордон, вихід із Директорії, оселяється в Австрії.

1919-1920-ті роки - переговори з більшовиками.

1925 рік - переїзд до Парижа.

1934 рік - з дружиною купують садибу Мужен на півдні Франції.

1930-ті роки - роздуми над утопічною теорією побудови ідеального, гармонійного суспільного ладу. Праця «Конкордизм», рома­ни «Нова заповідь», «Вічний імператив», «Лепрозорій».

1941 рік - арешт: за відмову Винниченка очолити маріонетковий уряд на окупованій гітлерівцями Україні.

1950 рік - завершено роботу над романом «Слово за тобою, Сталіне!»

6 березня 1951 року - смерть Володимира Винниченка.

2. Проблемно-художній аналіз оповідання «Салдатики!». Малю­нок із селянських розрухів.

а) Передайте сюжет оповідання.

б) Робота з текстом.

Зачитування перших двох абзаців.

Кольористика початку оповідання насичена.

Нагадує Шевченківську манеру: передача кольорами дійсності. До речі, в останні роки життя у Мужені Винниченко захоплювався жи­вописом, створив більше сотні чудових картин.

Композиція твору схожа на манеру Василя Стефаника: дія переміщається у двох напрямах - теперішня реальність та минула, що призвела до показаного конфлікту. Такий спосіб художньо створеної дійсності використовують багато сучасних режисерів у кінематографі. Отже, винниченківський стиль ішов на крок попереду часу.

Словникова робота.

Валка - група людей, машин і т.ін., які стоять в одному ряду або рухаються одне за одним.

Образ Явтуха.

Знайдіть опис у творі - свідчить про спокій і тверду віру.

«Вис голодна собака...» - прорікає страшне, холодне, тяжке.

Занурення у попередню реальність.

Бесіда.

• Як ставилися селяни до свого життя й пана Партнера до появи листівок та промови Явтуха?

«Село мов прокинулось...»

• Перша заявка на лідерство - сход у волості. Яким постає тут

Явтух?

Бачимо заздалегідь продуману промову, що базується на біблійній істині: «Сказано: «В поті лиця їж хліб...».

Перехід від заповіді до декларації прав - «...що гой має право на землю, хто робить на ній!»

- Які дії на селі відбулися увечері після промови Явтуха?

«Весело запалали печі по хатах, радісно вперше за три-чотири

місяці снідали селяни тієї ночі».

- Якими бачимо Партнера та його слугу Івана?

- Що протиставив вчинку селян хазяїн? Повернення до сучасної реальності в творі.

• Страх перед тим, що солдати будуть стріляти.

• «Я буду битися! Все одно!» - Микола.

• «Ідуть» - лиця засвітилися мукою. Солдати - образ гадюки (фото із зображенням цього плазуна - підсилення асоціативного ефек­ту). Сіре - мов велика гадюка.

• Зачитайте опис офіцера.

Із цього моменту починається психологічний двобій ЯВТУХ -ОФІЦЕРИК

Запис-схема у зошитах

Згадується пророцтво Тараса Шевченка: «І потечуть ріки

крові...»

Скажіть, яка третя політична сила з’являється у цей переломний період у царській Росії?

V. Підсумок уроку.

у зошитах У чому символічне закінчення твору?

- Чи залишились переможці у протиставленні валка-солдати? Особливості творчої манери Володимира Винниченка:

• новаторство стилю;

• психологізм зображення персонажів;

• кольорисгика;

• асоціативність образів-символів.

 VI. Домашнє завдання.

Прочитати Біблію, «Старий та Новий заповіт», «Десять запові­дей». Продумати, які герої твору «Салдатики!» дотримувалися біблій­них заповідей.

• < Попередня
• Наступна >