Застосування інтерактивних технологій на уроках іноземної мови, світової літератури, художньої культури

Деталі

Дата публікації

Перегляди: 8738

Основною метою навчання іноземної мови є формування в учнів комунікативної компетенції, що означає оволодіння мовою як засобом міжкультурного спілкування, розвиток умінь використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу.

Інтерактивність - це одна з характеристик діалогових форм процесу пізнання. Інтерактивне навчання змінює звичні форми навчання на діалогові, основані на взаємодії та взаєморозумінні.

Інтерактивні методи навчання досить різноманітні і багатогранні, і використання тих чи інших з них залежить від специфіки предмету, особливостей теми, що вивчається, рівня підготовленості учнів.

Всі вчителі на уроках іноземної мови найактивніше використовують роботу в малих групах, що дозволяє дійсно переводити урок в діалогову площину, уникнути одноманітності та передбачуваності. Робота в малих групах (парах, змінних тройках) виявилась ефективною як на молодшому та середньому етапах вивчення мови так і на старшому. Кожна група має можливість вирішити ту чи іншу проблему, сформувати певну думку, аргументувати рішення проблеми і т.д.

Вчителі англійської мови: Ворона К.С., Олалейє О.В., Чижик Г.І, Пилипишина Н.М., Буняєа В.В., Бонк А.В. та інші часто використовують наступні види організації роботи груп: «Діалог» - пошук узгодженого рішення , «Спільний проект» - висвітлення проблеми з різних боків, «Коло ідей» - вирішення гострих суперечливих питань та інші. (приклади - Додаток «уроки із застосуванням інтерактивних технологій» - уроки англійської мови за темами «Почуття», «Їжа», «Моя родина»).

На більш старшому етапі вивчення мови, коли учні мають великий запас активної лексики, певну позицію з тієї чи іншої проблеми, життєвий досвід набувають актуальності «круглі столи» та уроки-конференції, в центрі яких знаходиться проблема, що не може не турбувати старшокласників: взаємини в родині, здоровий спосіб життя, екологічна загроза країні….Саме такі конференції, під час яких відбувається живий діалог учасників, висловлюються нестандартні, протилежні думки переносять учнів в живу, не створену штучно, непідготовлену атмосферу спілкування, найбільше наближає до реального життя. Конференції демонструють рівень володіння мовою, набуті комунікативні навички співрозмовників, а також те, над чим слід ще працювати, як у плані мови, так і з точки зору психології. Звичайно даний вид роботи вимагає дуже серйозної поетапної кропіткої підготовки учнів, а також чітко структурованого плану уроку. Вдало с такими формами роботи вправляються вчителі Наумова О.С., Ворона Н.М., Чеховська В.М., Чеховський В.О., уроки яких повністю відповідають необхідним вимогам, жваві та змістовні. Вчителями вироблена чітка схема підготовки: вибір ведучого, поділ на групи учасників, озвучення проблемних питань для них, тези виступів, необхідна література. Учні в основному готуються самостійно, попередньо озвучуючи свої думки, отримують консультації педагога. Незважаючи на певну передбачуваність учнями ходу уроку вчитель завжди готує певний «сюрприз» (чи то мудрий вислів, чи то проблемне питання, чи то відео сюжет), який спонукає провокує на дискусію, перетворюючи урок в справжній диспут. (Додаток «Папка «урок-конференція»: «Екологічні проблеми сучасності», круглий стіл «Здоровий спосіб життя»).

В 2011-2012 навчальному році у вчителів іноземної мови з’явилась можливість систематично використовувати ІКТ та Інтернет. Саме це сприяє урізноманітненню методів і форм роботи з граматичним, лексичним матеріалом. Дуже зручно використовувати тестові форми роботи з миттєвою їх перевіркою, а також працювати з лексичним матеріалом з опорою на його прослуховування через наушники і подальше запам’ятовування, що відбувається через гру, вікторину та додає інтересу школярам у вивченні мови, особливо на початковому рівні. Інтернет допомагає спілкуванню з носіями мови через Скайп. Саме такі форми роботи з учнями проводять вчителі Бонк А.В., Ворона К.С.

Широкого поширення набув метод презентацій, який використовується на заключному, узагальнюючому етапі вивчення теми, а також у випадку подачі великої кількості інформації компактно. Практично до кожного уроку літератури Франції та Англії учні Чеховського В.О., Чеховської В.М., Герасименко В.І., Чижик Г.І., Ворони К.С., Мішуровської І.Ю. готували презентацію, що узагальнювала життя і творчість письменника. (Додаток- «новая папка»)

Звичайні ж уроки супроводжуються матеріалом, що поглиблює знання учнів. Наприклад, до уроків Чеховської В.М, Чеховського В.О., Ворони Н.М., Бонк А.В. школярі готували презентації на теми: «Проблеми охорони навколишнього середовища» (розглядаючи її всебічно), «Історія кіно» в темі «мистецтво Франції», особливості французької кухні чи традиційні страви народів миру в темі «Їжа» і т.д. (Додаток «Екологічні проблеми»)

На уроках світової літератури вчителями Макловською Л.Я., Рацул В.О. активно застосовується дослідницький метод, який створює умови для розквіту мисленнєвих здібностей, розвитку пізнавальної активності та творчої самостійності учнів, що допомагає викликати в учнів такий розумовий процес, який переживає творець та винахідник. Педагоги формують у школяра уміння аналізувати, порівнювати, комбінувати, узагальнювати, робити висновки, тобто бодай на елементарному рівні навчати прийомам наукового дослідження.

Досягти такої мети допомагає евристичний характер викладання, коли вчитель ставить проблему, вказує матеріал для дослідження, а учні власними зусиллями відкриває те, що було давно відкрито до них, але сприймають це як власне відкриття, свій внесок у скарбничку знань людства. Юні пошуковці переживають відчуття радості, перемоги, що спонукає їх до нових досліджень.

Позитивний вплив розвитку дослідницьких здібностей школярів виявляється в зростанні гнучкості їхнього мислення, що дає змогу оперативніше відпрацьовувати гіпотези, встановлювати зв’язки, порівнювати, узагальнювати, переконливо відстоювати власну думку. В результаті у підлітків з’являється впевненість у своїх знаннях, виникає почуття власної гідності, зростає бажання подолати труднощі, досягти кращого рівня. Особистість школяра розвивається, вдосконалює себе.

На уроках Л.Я. Макловськоï учнi стають спiвавторами процесу навчання. Вчитель умiло будує дiалог школярiв iз героями та автором художнього тексту, викликає дискусiю за герменевтичними питання, заохочує дiтей виявити творчi здiбностi пiд час виконання групових та iндивiдуальних завдань.

З метою продуктивної побудови навчального діалогу на уроці вчителька звертається до опорних схем, узагальнюючих таблиць або графіків, якщо вони є результатом дослідницької роботи учнів над текстом художнього твору.

На думку Людмили Яківни, перед тим як розпочати дискусію «учитель - учень» або «учень - учень», школяр вступає в діалог з художнім текстом, читаючи і осмислюючи його, усвідомлюючи зміст прочитаного, підтекст твору та його смисл. Вона пропонує завдання для смислового і структурного аналізу твору, зокрема, визначення головного у творі, добір заголовку, складання плану, формулювання головної думки тексту; порівняння та зіставлення характерів, вчинків героїв; порівняння художніх описів, вражень від прочитаного тощо. Учень, читаючи і сприймаючи художній твір, виконує пізнавальну роботу: словесне зображення перетворює у яскраві, живі образи, картини. Читач певною мірою є співавтором твору, тобто веде діалог з письменником, доповнюючи образ, наділяючи героїв тими рисами, якостями характеру, які більше всього відповідають життєвим спостереженням і його досвіду.

Дуже ефективною під час аналізу художнього тектсу є робота в малих групах. Наприклад, при вивченні сонетів Франческо Петрарки вчитель пропонує учням дослідити, як змальовує поет світ кохання. Чотирьом групам учнів восьмого класу запропоновано в тексті п’яти сонетів Петрарки (№61,132, 162, 267, 312 за підручником Ю.І. Ковбасенка) дослідити певну тему і засоби її розкриття, скласти в зошитах таблицю і презентувати результати діяльності класові.

Теми запропоновані для досліджень в групах:

І група - «Навколишній світ у сонетах Ф. Петрарки»;

ІІ група - «Образ коханої (Лаури) в сонетах»;

ІІІ група - «Образ ліричного героя в сонетах Ф.Петрарки»;

ІV група - «Образ кохання в сонетах Петрарки».

Після двадцятихвилинної роботи в групах учні презентують свої дослідження (Особливістю є те, що учитель пропонує озвучити відповідь учням середнього та початкового рівнів, інші мають можливість доповнювати) (Додаток 1).

Аналізувати та інтерпретувати поетичні тексти досить складно не тільки учням, а й вчителеві. У кожного педагога відпрацьовані свої прийоми, але універсальної методики немає. Макловська Л.Я. запропонувала свою схему аналізу тексту, що спирається на основи хронотопічного аналізу і доцільна при вивченні віршів романтичного, символістського або взагалі модерністського напрямків, але необов’язково саме таких, іноді її можна застосувати і для інтерпретації реалістичної поезії. Саме ця схема допомагає учням працювати творчо, спонукає до мислення і діалогу з автором і вчителем.

На уроках художньої культури в 11-х класах учні Макловської Л.Я. за бажанням готували презентації з творчості як окремих митців так і з узагальнюючих тем. Попередньо школярі отримували відповідні консультації вчителя щодо змісту презентації або пропонували певні матеріали і узгоджували їх доцільність та тривалість з урахуванням обраної теми. Впровадження проектної діяльності сприяло більшій зацікавленості старшокласників світовою і художньою культурою, активній роботі на уроці, надавало можливість публічного виступу перед однокласниками, що спонукало до вдосконалення мовлення та ораторських здібностей. (Додаток «папка «Художня культура»)

• Наступна >